Одного разу після тягучки за димним камазом, відвідав мене бзік установки салонного фільтра. Не відкладаючи цю справу в довгу скриньку, дорогою додому в попутному автомагазині був прикуплений цей девайс за 78 грінів.
Далі я озброївшись ключиком на 12, відкрутив і зняв склоочисники. І тут настав перший гемор! Декоративні накладки повітрозабірника прикріплені кліпсами з незрозуміло навіщо насічками під фігурну викрутку. Пробував я їх крутити, пробував тягнути і... ніхрена воно мені не дало. Почухавши ріпу, покуривши і поматюкавшись, узяв і позрізав їх ножем (після роботи заїду в той же магазин куплю нові).
Отже, накладки знято! Почав я заглядати у всі щілинки у пошуках потрібного мені повітрозабірника і, через хвилин 15 намацав. Знаходиться він з боку пасажира за незрозумілою мені перегородкою. Виходячи з цього перша порада. Якщо ви великої комплекції, то біжіть відразу в магазин квітів, купуйте величезний букет квітів, падайте перед дружиною на коліна, обіцяйте гори діамантів і акуратно викладіть їй суть завдання. А якщо серйозно, то я, худенький, промучився хвилин 40 тільки для того, щоб просунути туди руку з фільтром і за допомогою якоїсь там матері та подряпаної руки встановити його в належне місце.
Перед встановленням рукою намацайте отвір і знайдіть посадкові пази, тому що з фільтром у руках визначити куди його там пхати складно. Зрізаний куточок має бути повернутий до салону.
Все! Вуаля! Фільтр встановлений!
Після невеликого перекуру на крилах щастя все зібрав у зворотному порядку (кліпси сьогодні куплю та заклацаю).
В результаті сьогодні по дорозі на роботу спеціально влаштувався за старенькою дизельною вольвою, що страшенно димить, і в салоні навіть натяку на сморід дизеля не було. Я щасливий!
П.С. За якість фоток не штовхайте. Фоткал увечері, на телефон і тремтячими руками)
Всім мир!